алювіальні розсипи

аллювиальные россыпи - alluvial placer - Alluvialseifen - скупчення зерен к.к. в уламкових відкладах руслової фації алювію. Виникає внаслідок руйнування і розмиву гірських порід корінних родовищ та проміжних колекторів. Більшість А.р. мономінеральні (напр., А.р. золота, платини, олова, алмазів), але часто зустрічаються полімінеральні (напр., золото-платинові, олово-вольфрамові, титано-цирконієві, тантало-ніобієві). Поширені в осн. в гірських р-нах і формуються у зв'язку з ерозійними циклами в фазі поглиблення (глибинна ерозія) і розширення (бічна ерозія) долини. Фіз. властивості корисних мінералів (густина, твердість, розмір зерен) визначають осн. відмінності в будові А. р. Корисні мінерали найбільшої густини (1,5-2,1 • 104 кг/м3) - осмистий іридій, залізиста платина, золото - концентруються в припідошвовій частині алювію, іноді проникаючи по тріщинах в пліт на глиб. до 1-1,5 м, і утворюють розсипи товщиною від десятків см до декількох м, що перекриваються більшими за товщиною непродуктивними відкладами. Мінерали сер. густини (6-8 • 103 кг/м3) - каситерит, вольфраміт, колумбіт, танталіт утворюють розсипи товщиною дек. м, які належать до ниж. половини руслового алювію. Мінерали малої густини (3,5-5•103 кг/м3) - ільменіт, циркон, монацит, алмаз та ін. коштовні і виробні камені - розподіляються по всьому русловому алювію, утворюючи розсипи потужністю 10-12 м та більше. А.р. мають різноманітний зернистий склад корисних мінералів. Великі зерна мінералів будь-якої густини, а також дрібні частки високої густини осідають в основі руслового алювію; дрібні зерна (іноді навіть мінералів високої густини) розподіляються у верх. шарах алювію, нарощуючи товщину А.р., приурочених до плоту. Ґранулометричний склад А. р. коливається від грубоуламкового до піщаного (дрібні валуни 5-10%, галька 30-80%, гравій 10- 40%, пісок 10-30%, мул 5 -10%, глина 1-5%). У відповідності з геоморфологіч. умовами, що залежать від неотектонічних рухів, виділяють А.р., що розміщуються на різноманітних висотних рівнях: в межах підняття – водороздільні, терасові, долинні, руслові, косові; у западинах - захоронені терасові і долинні; в акумулятивній товщі на псевдоплотах - висячі. У межах підняття переважають неглибоко залеглі розсипи (глиб. до 15 м), у западинах – глибоко залеглі (глиб. 20-300 м, частіше до 100 м); висячі розсипи залягають неглибоко. Первинне залягання може бути порушене подальшими епігенетичними геол. процесами: плікативними і диз’юнктивними тектоніч. деформаціями, річковою і морською ерозією, екзарацією льодовиків.

У долинах сучасних річок знаходяться А.р. в осн. четвертинної (антропогенної) доби, в долинах древніх річок - неогенові, палеогенові і мезозойські. Відомі і більш древні розсипи - до протерозойської доби включно. Серед різних типів розсипних родов. А.р. відіграють провідну роль при видобуванні золота, платини, олова, вольфраму, підлеглу - при видобуванні коштовних і виробних каменів, незначну - при видобуванні титану і цирконію, танталу і ніобію. Найбільш відомі золотоносні розсипи Колими і Чукотки, Аляски, Каліфорнії, алмазні А.р. в ПАР.